- розміркувати
- —————————————————————————————розміркува́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розміркувати — див. розмірковувати … Український тлумачний словник
розміркування — я, с. Дія за знач. розміркувати … Український тлумачний словник
розміркований — а, е, розм. Здатний розумно мислити, правильно міркувати; розсудливий … Український тлумачний словник
розмірковувати — ую, уєш, недок., розміркува/ти, у/ю, у/єш, док. 1) Заглиблюватися думками в що небудь; мислити, міркувати. 2) про кого – що, над ким – чим. Зіставляти різні думки, міркування, всебічно зважувати щось, роблячи певні висновки; обмірковувати. || над … Український тлумачний словник
поміркувати — у/ю, у/єш, док. 1) Обдумавши що небудь, зробити певні висновки. 2) над чим, про що і без додатка. Заглибитися думками в що небудь, глибоко обдумати щось. || Розміркувати щось. 3) з ким, між ким і без додатка. Обмінятися думками з приводу чогось,… … Український тлумачний словник
попоміркувати — у/ю, у/єш, док., розм. Міркувати тривалий час; поміркувати добре … Український тлумачний словник
вицвіркувати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
підвечіркувати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
повечіркувати — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
міркувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Заглиблюватися думками в що небудь; розмірковувати. 2) Думати, роблячи певні висновки; обмірковувати. 3) розм. Розуміти, усвідомлювати щось … Український тлумачний словник